Отримання «позитивного» рішення ще не перемога

24Згідно ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України».

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу «Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 1997 року за позовом Спільного українсько-американського підприємства до Київської митниці, суд зобов’язав останню в строк по 01.04.1997 року здійснити митне оформлення автомобіля, що є іноземною інвестицією, без сплати мита, податку на додану вартість, акцизного збору, що нараховується з митної вартості імпортних товарів. На підставі рішення суду Арбітражним судом м. Києва був виданий наказ.

Не погоджуючись з рішенням суду виконуючий обов’язки прокурора м. Києва подав протест мотивуючи свою позицію невідповідністю у засновницьких документах Спільного українсько-американського підприємства та наявність протиріч у році випуску автомобіля. Однак суд не погодився з наведеними в протесті доводами та залишив протест виконуючий обов’язки прокурора м. Києва без задоволення.

Останньою спробою скасувати рішення Арбітражного суду міста Києва була заява Київської регіональної митниці до Вищого Арбітражного суду України про перевірку рішення в порядку нагляду. Суддя Вищого Арбітражного суду України рішення Арбітражного суду міста Києва залишив без змін.

І начебто здавалося, що війна з бюрократичною машиною вже позаду, але був виграний бій, але не війна.

Не зважаючи на однозначні висновки судів всіх інстанцій, щодо обов’язку Київської митниці здійснити митне оформлення автомобіля, однак державний митний орган ухилявся від виконання покладеного на нього обов’язку.

Впродовж значного проміжку часу, а саме з 1997 по 2015 рік керівник Спільного українсько-американського підприємства неодноразово звертався до Київської митниці та її правонаступників, з нагадуванням про виконання рішення однак бюрократичну стіну пробити не вдалось.

Намагаючись добитися відновлення свої порушених прав керівник Спільного українсько-американського підприємства звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про видачу дублікату наказу та поновлення строків на пред’явлення наказу до виконання.

Враховуючи значний термін який минув з моменту ухваленні рішення, справа, яка зберігалась в Господарському суду м. Києва була знищена, що значно ускладнило процес доказування. На запит юристів МЮК «Гапоненко Роман і партнери» Київська міська митниця повідомила про знищення документів 1997 року. Також, представниками Спільного українсько-американського підприємства, були враховані зміна процедури виконання рішень суду, оскілки згідно норм діючих на момент ухвалення рішення суду, виконавці перебували при районних (міських) судах. Таким чином, допускаючи можливість передання виконавчого документа до органів виконавчої служби, був здійснений запит до одного з районних відділів ДВС. Однак останні повідомили про знищення журналів реєстрації виконавчих проваджень. Очевидним є той факт, що втрата виконавчого документа відбулась не з вини заявника

Господарський суд міста Києва поновив строки для пред’явлення виконавчого листа та враховуючи його втрату видав дублікат. За завою Спільного українсько-американського підприємства відділ примусового виконання рішення управління ГУЮ в м. Києві відкрив виконавче провадження.

Нажаль на час публікації цієї статті Київська міська митниця ДФС рішення суду не виконала.

Отже, отримання рішення суду це не привід святкувати перемогу у справі, хоче подекуди це теж тяжко зробити. Отримання рішення суду це привід до підготовки для боротьби за виконання рішення суду в повному обсязі. Навіть, якщо вам пощастило и виконавчий орган не чине супротив, то як мінімум може зволікати з вчиненням необхідних для виконання рішення дій.

Автор: Вадим Єфремов

Коментарі закриті.